Банкрутство підприємства та процес ліквідації

Зміст:

З юридичної та економічної точки зору банкрутство і ліквідація підприємства вважається кризовим станом, яке вимагає впровадження спеціальних методів управління. Ринковою економікою був розроблений ряд фінансових методів, що дозволяють діагностувати банкрутство і сформувати систему прийняття управлінських рішень в ситуації загрози банкрутства. Методика розрахована не тільки на реалізацію на підприємствах, які потребують термінових антикризових заходів, але і на всіх підприємствах, які існують в умовах ринкової економіки. Своєчасне впровадження заходів дозволяє на ранній стадії виявити і усунути негативні чинники, які ведуть до банкрутства підприємства.

банкрутство підприємства

Основний нормативний документ, який регламентує процедуру банкрутства - Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)», який набрав чинності з 8 січня 1998 року.

Новий закон був прийнятий з низки причин, серед яких недосконалість Закону «Про неспроможність підприємств» 1992 року і прийняття нового Цивільного Кодексу Російської Федерації.

Поняття, ознаки та порядок встановлення банкрутства

Статтею 65 Цивільного Кодексу Російської Федерації банкрутом визнається комерційна організація, юридична особа, юридична особа, яка діє у формі споживчого кооперативу або благодійного фонду.

Ст.2 вищевказаного закону визначає поняття неспроможності і розуміє під ним визнану арбітражним судом або оголошену боржником нездатність боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Вимоги можуть виражатися в грошових зобовязаннях або виконання обовязку по виплаті обовязкових платежів.

Основна ознака банкрутства - неплатоспроможнимОсновна ознака банкрутства - неплатоспроможність, яка визначається такою, якщо протягом 3-х місяців підприємство не виконало своїх зобовязань. Склад, а також розмір грошових зобовязань визначають на момент подачі заяви про визнання банкрутом в арбітражний суд.

У визначенні розміру грошових зобовязань враховують заборгованість за виконані роботи, передані товари та надані послуги, а також суми позики і відсотки, що підлягають сплаті. Варто враховувати, що при розгляді справи про неспроможність не враховують зобовязання, які повязані з неналежним виконанням або невиконанням боржником прийнятих зобовязань (збитки і неустойка: пені, штрафи).

банкрутствоЯк показує практика, даний підхід до визначення банкрутство не заважає кредиторам стягувати з банкрута в конкурсному виробництві збитки і неустойку, проте такі вимоги задовольняються в пяту чергу, після повного погашення інших вимог, що і визначається статтею 111 Закону «Про неспроможність підприємств».

Пункт 1 статті 91 вищевказаного закону передбачає, що з моменту внесення організації до числа банкрутів і відкриття конкурсного виробництва припиняють нарахування неустойки (пені, штрафів), відсотків, інших видів фінансових санкцій.

Справа про банкрутство стосовно юридичної особи може порушуватися арбітражним судом в тому випадку, якщо вимоги перевищують 500 мінімальних розмірів оплати праці.

Спостереження як процедура банкрутства

Законодавством визначено 4 види процедури банкрутства: спостереження, конкурсне виробництво, зовнішнє управління та мирова угода.

Комісія з ліквідаціїСпостереження для російського законодавства є досить новою процедурою. Головне завдання процедури - обмеження повноважень керівника організації, з метою визначення платоспроможності боржника і збереження його майна. Дана процедура максимально ефективна в ситуації пошуку компромісу між кредитором і боржником.

Спостереження вводять терміном на 3 місяці, з того моменту, коли арбітражний суд приймає заяви про визнання боржника банкрутом. Зазначену процедуру не вводять в відношенні відсутнього боржника, юридичної особи, організацій, які здійснюють незаконну діяльність, а також в разі добровільного визнання банкрутом.

Кредиторам заборонено звертатися до підприємства-боржника з питаннями задоволення вимог в індивідуальному порядку, що визначається п.4 ст. 11. Предявлення всіх вимог виробляють протягом 1 місяця з дня винесення судом заяви про визнання організації-боржника банкрутом, шляхом направлення керуючому документів, які підтверджують наявність заборгованості. Після розгляду вимог складається реєстр кредиторів, яким направляється повідомлення про результати.

Зовнішнє управління - етап в процедурі банкрутства

Судову санацію (процедуру зовнішнього управління) застосовують до боржника для відновлення платоспроможності, шляхом передачі управлінських повноважень тимчасового керуючого. Новий закон відрізняється від попередньої редакції наявністю точної регламентації даної процедури. Запровадження зовнішнього управління задовольняється арбітражним судом лише в разі реальної можливості відновлення платоспроможність організації-боржника.

Процес зовнішнього управлінняПроцедуру вводять на основний термін в 12 місяців, однак існує перелік боржників, щодо яких процедура зовнішнього управління не застосовується, до їх числа відносяться ліквідовані боржники, кредитні організації, відсутні боржники.

У процесі судової санації керівника підприємства усувають з посади, а управління справами покладають на розпорядника майна, крім того, припиняють повноваження органів управління. Протягом 3 днів вони зобовязані передати всю необхідну документацію підприємства, матеріальні цінності, штампи і печатки. Знімаються прийняті раніше заходи щодо забезпечення всіх вимог кредиторів.

За час керування і в термін, встановлений законом (30 днів з моменту призначення), керуючий розробляє пакет заходів, що дозволяють відновити платоспроможність підприємства. План стверджують загальними зборами кредиторів. В результаті цих зборів виноситься одне з рішень: відхилення плану і звернення до суду з клопотанням про визнання організації банкрутом, в результаті якого відкривається конкурсне виробництво, відхилення плану і затвердження кандидатури нового керівника, затвердження плану. План вважають затвердженим, якщо він набирає половину голосів конкурсних кредиторів, які присутні на зборах.

Конкурсне виробництво і ліквідація

конкурсне виробництвоПід поняттям конкурсного виробництва розуміють процедуру, яка застосовується щодо підприємства, визнаного банкрутом. Головна її функція - задоволення вимог кредиторів підприємства. Пусковим механізмом конкурсного виробництва є рішення про визнання банкрутом, прийняте арбітражним судом. З моменту визначення конкурсного керуючого права і обовязки керівника фірми-боржника переходять до нього. Ліквідація збанкрутілих підприємств проводиться в умовах конкурсного виробництва.

Специфічні функції, властиві конкурсного керуючого, виконуються в ліквідаційному виробництві визначаються пунктом 3 статті 101. В процесі ліквідації збанкрутілих підприємств проводиться інвентаризація і оцінка майна боржника. Такий аналіз дуже важливий, оскільки допомагає визначити фінансовий стан і розмір конкурсної маси, від якої залежить доля майнових інтересів кредиторів.

На даному етапі проводиться предявлення вимог до третіх осіб, які мають заборгованість безпосередньо перед боржником. Конкурсним керуючим предявляються позови в судові органи.

Порядок ліквідації індивідуального підприємцяСлід повідомляти працівникам підприємства про майбутнє звільнення, що має відповідати нормам, зазначеним у Кодексі законів про працю.

Для виключення можливості зловживань з боку конкурсного керуючого, здійснюється контроль його діяльності, головними контролюючими органами є комітет або збори кредиторів. Законом про банкрутство визначено, що не рідше одного разу на місяць керуючим подається звіт про діяльність, інформація про фінансовий стан підприємства-боржника.

При відкритті конкурсного виробництва припиняється нарахування штрафів, пені, та інших фінансових санкцій не залежно від виду заборгованості. Відомості про фінансовий стан підприємства-боржника, які носили конфіденційний характер, перестають бути такими. Знімаються накладені арешти майна, законом заборонено накладення обмежень щодо розпорядження майном.

Ліквідація збанкрутілих підприємств

ліквідаційний балансПісля прийняття рішення ліквідувати компанію-банкрута формують спеціальну комісію, яка направляє заяву про початок процесу ліквідації в реєстраційну палату і податкову службу. Після цього підприємство, яке ліквідується підлягає ретельній перевірці, яка зачіпає всі податкові та бухгалтерські документи. При виявленні заборгованості фірми, процес ліквідації припиняється до моменту погашення боргів. Підприємству нараховують пені і штрафи. У разі якщо на підприємстві не досить коштів для погашення заборгованості, його майно виставляють на аукціон.

Варто зазначити, що відповідно до закону Російської Федерації при ряді фактів неспроможності, компанія не підлягає обовязковій ліквідації. Якщо зберігається можливість відновлення діяльності, використовуються методи реорганізації підприємств. Крім того, боржник може самостійно вирішити питання погашення боргів, уникаючи судового втручання, завдяки договору з кредиторами.

Ліквідувати компанію можна тільки після проведення конкурсного виробництва. Конкурсним керуючим по завершенні роботи в арбітражний суд подається звіт про виконану роботу, після цього підприємство, яке ліквідується виключають з держреєстру. З цього моменту компанію вважають офіційно ліквідованої.


» » » Банкрутство підприємства та процес ліквідації