Субсидіарну відповідальність керівника підприємства-банкрута

Зміст:

Тема виплати боргів всім кредиторам при банкрутстві підприємства є актуальною. Часто буває, що у компанії-боржника відсутнє майно та грошові кошти. В такому випадку обовязок виплати боргів із власних коштів може покладатися на її керівника і засновників (учасників). Законодавством про банкрутство передбачається можливість залучення до субсидіарної відповідальності осіб, які винні в банкрутство боржника.

Зобовязання за договором.

Субсидіарну відповідальність посадових і контролюючих осіб за зобовязаннями підприємства-боржника є додатковою до відповідальності бюджетного або комерційного підприємства.

До субсидіарної відповідальності за зобовязаннями боржника можуть бути залучені керівник, засновник або член ради директорів, тобто особа, яка бере участь в керуючої діяльності організації і відповідальне за зобовязання.

Розглянемо основні питання, повязані з притягненням до відповідальності керівника боржника і засновників (учасників) за дії, що призвели до банкрутства.

Основні положення

Договір.Основні норми про субсидіарну відповідальність за доведення підприємства до банкрутства передбачаються частиною першої ДК РФ.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 статті 56 ГК РФ, коли банкрутство юридичної особи викликане власником майна, засновниками (учасниками) або іншими особами, які мають право дачі обовязкових вказівок або можливість впливу на прийняття рішень і здійснення дій, на даних осіб може покладатися субсидіарну відповідальність за його зобовязаннями, якщо майна юридичної особи недостатньо для погашення боргів.

Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство)» №127-ФЗ від 26.10.2002г. уточнює відповідальність за банкрутство. Стаття 2 цього закону вводить поняття «контролюючих осіб»:

  1. Особа, що контролює боржника, - це особа, яка має або мала протягом 2-х років до прийняття арбітражним судом заяви про визнання банкрутом боржника право дачі обовязкових для виконання боржником вказівок чи іншу можливість управляти діями боржника, в тому числі за допомогою примусу керівника і інших членів органів управління чи надання впливу іншим чином.

Зокрема, особами, контролюючим боржника і які несуть відповідальність за банкрутство, можуть бути визнані:

  • особа, яка мала право здійснювати від імені боржника угоди на підставі довіреності, нормативного правового акта або спеціального повноваження;
  • члени ліквідацонной комісії;
  • особа, яка мала право розпоряджатися 50 (пятдесятьма) і більше відсотками акцій акціонерного товариства або більше ніж половиною часткою статутного капіталу товариства.

Пункт 4 статті 10 Федерального закону №127 встановлює, що контролюючі боржника особи несуть солідарно субсидіарну відповідальність по фіскальним зобовязанням боржника і обовязків по оплаті обовязкових платежів.

Субсидіарну відповідальність керівника боржника.Аналогічні норми про притягнення до субсидіарної відповідальності засновників (Власників, учасників) юридичних осіб за доведення юридичних осіб до банкрутства містяться в частині 3 статті 3 Федерального закону №14 від 08.02.1998г., Пункті 3 статті 3 Федерального закону №208 «Про акціонерні товариства» від 26.12.1995г., Пункті 2 статті 7 Федерального закону №161 «Про державних і муніципальних унітарних підприємствах» від 14.11.2002г.

Умови залучення до відповідальності

Особи, які привели до банкрутства юридичної особи (бюджетного або комерційного підприємства) за допомогою використання своїх повноважень щодо впливу на його дії, дотримуються своїх зобовязань за боргами цього боржника.

Солідарна відповідальність.Якщо майна підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів, то особисте майно керівника або засновника може бути направлено на стягнення боргів.

Для залучення контролюючих та посадових осіб боржника недостатньо доведення факту дачі обовязкових до виконання вказівок. До того ж потрібно встановити причинно-наслідковий звязок між діями вищезазначених осіб та несприятливими наслідками у вигляді заподіяння майнової шкоди кредиторам, тобто неможливості погашення своїх боргів.

Наведемо основні умови залучення посадових (контролюючих) осіб боржника до субсидіарної відповідальності.

1. Субєкт

Принцип субсидіарної відповідальності.Субєктом є субсидіарний боржник - особа, яка має право дачі обовязкових вказівок або можливістю іншим способом впливати на дії юридичної особи.

Згідно з положеннями абзацу 2 пункту 2 статті 56 ЦК України до субєктів відносяться засновники (учасники), власники майна організації та інші особи, які мають право давати обовязкові вказівки або іншим чином мають можливість впливати на дії боржника. Також пункт 5 статті 10 ФЗ №127 прямо відносить керівника боржника до числа субєктів відповідальності.

2. Факт банкрутства юридичної особи

Можливість залучення посадових (контролюючих) боржника осіб виникає після визнання організації (бюджетного або комерційного підприємства) банкрутом, тобто після вступу в силу судового рішення про визнання боржника банкрутом.

3. Причинно-наслідковий звязок

Обовязковим елементом є причинно-наслідковий звязок, тягар доведення якої покладається на позивача.

Платежі по субсидіарної відповідальності.Для залучення до субсидіарної відповідальності потрібно довести, як дії (бездіяльність) посадових (контролюючих) осіб боржника стали причиною банкрутства. Для встановлення причинно-наслідкового звязку між неспроможністю боржника і діями відповідача використовуються матеріали фінансового аналізу і дані бухгалтерської звітності, які дозволяють оцінити динаміку зниження платоспроможності і зменшення активів юридичної особи. Також розглядається питання безпосереднього відношення дій відповідача до банкрутства або до цього призвели інші причини.

Процедура доведення причинно-наслідкового звязку в діях відповідача щодо доведення організації до банкрутства досить складна і не завжди вдається позивачеві.

Потрібно довести, що дії по доведення до банкрутства вчинені з прямим умислом. Для цього керівник повинен передбачити банкрутство, бажати і сприяти цьому своїми діями.

Однак, на виправдання керівник може послатися на наступне:

  • недооцінку ринкових факторів;
  • неправильний прогноз розвитку підприємства;
  •  професійні прорахунки.

4. Вина в банкрутство боржника

Заборгованість.Згідно з пунктом 4 статті 10 Федерального закону №127, необхідною умовою є наявність вини в доведенні до банкрутства.

Вона виражається в невиконанні відповідною особою обовязків по прийняттю належних заходів, спрямованих на дотримання прав третіх осіб, і дотримання належної ступеня розумності і обачності. Для доведення провини у справах про доведення до банкрутства повинні бути зясовані обставини, що вказують на недбалість або умисел, допущені керівництві боржником, при здійсненні операцій або інших юридичних дій.

Зобовязання керівника банкрута

Стягнення заборгованості.Згідно з положеннями Федерального закону №127, спеціальний субєкт у справах про банкрутство - це керівник організації-банкрута (бюджетного або комерційного підприємства). Статтею 9 Закону №127 передбачено відповідальність керівника за неподання заяви боржника.

Керівник боржника зобовязаний звернутися із заявою боржника в арбітражний суд у випадках, якщо:

  • задоволення вимог кредиторів унеможливлює виконання грошових зобовязань, обовязків по оплаті обовязкових платежів та інших платежів перед іншими кредиторами в повному обсязі;
  • керівний орган боржника прийняв рішення про звернення із заявою боржника в арбітражний суд;
  • стягнення на майно боржника може ускладнити або унеможливити господарську діяльність боржника;
  • боржник є неплатоспроможним або у нього недостатньо майна.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Федерального закону №127, заява боржника направляється до арбітражного суду в вищеописаних випадках не пізніше місяця з дати виникнення відповідних обставин.

Стаття 7 Федерального закону «Про бухгалтерський облік» №129 від 21.11.1996г. встановлює підстави для залучення керівника до субсидіарної відповідальності в разі порушення обовязкового порядку складання, ведення, зберігання документів бухобліку і звітності, яке виражається у відсутності цих документів, спотворенні їх змісту або відсутності відомостей про майно і зобовязання боржника.

Стосовно до таких випадків для залучення до субсидіарної відповідальності керівника достатнім є довести факт відсутності або спотворення документів, які містять відомості про майно боржника. За спеціальною нормою керівник в якості спеціального субєкта може нести зобовязання по всіх наявних боргах боржника.

Особи, які контролюють боржника

Гроші.Пункт 4 статті 10 ФЗ №127 встановлює те, що на контролюючі особи солідарно покладається субсидіарну відповідальність за грошовими зобовязаннями боржника, обовязків по оплаті обовязкових платежів після призупинення розрахунків за вимогами про відшкодування шкоди, яку заподіяно майнових прав кредиторів в результаті виконання вказівок контролюючих осіб, або виконання зобовязань при недостатності його майна, що представляють собою складу ліквідаційної маси.

Контролюючі особи можуть бути визнані солідарними боржниками, тобто особами, що несуть відповідальність за всіма зобовязаннями. Кредитор може предявити вимогу до одного з даних осіб або відразу до всіх осіб.

При недостатності майна банкрута для повного задоволення вимог конкурсний керуючий (кредитор) залучає будь-яких осіб, визнаних контролюючими боржника, в будь-якому розмірі відповідно до суми непогашеної заборгованості.

При цьому існують підстави для зниження (звільнення) від субсидіарної відповідальності конкретних осіб, до яких звернені відповідні вимоги. Суд має право зниження розміру відповідальності або звільнення від неї.

Якщо шкода, заподіяна контролюючим особою майновим інтересам кредиторів, виявився значно меншим від розміру вимог, то арбітражний суд має право зменшити розмір відповідальності. Контролює особа не підлягає залученню в разі доведення сумлінності і розумності своїх дій в інтересах організації-боржника.

Яка притягається особа повинна довести відсутність винних дій. Однак, якщо залучається субєкт не доведе розумність і сумлінність своїх дій, це не означає автоматичного залучення до субсидіарної відповідальності.

У процесі судового розгляду суд повинен повно і всебічно досліджувати всі обставини справи. І тільки на підставі всіх доказів проводиться встановлення факту невинуватості притягається особи та звільнення від відповідальності особи, яка контролює.

податкові борги

Залучення до субсидіарної відповідальності в податковій сфері відрізняється від субсидіарної відповідальності в галузі цивільного права. У податкових правовідносинах немає вольового елемента, так як боржник не має коштів, необхідних для погашення податкової заборгованості. У цивільних правовідносинах може виникнути ситуація, коли при наявності фінансових можливостей боржник відмовляється виконувати зобовязання з яких-небудь причин.

Пункт 2 статті 49 НК РФ встановлює те, що при недостатності коштів банкрута для виконання в повному обсязі обовязків зі сплати податків, зборів, пені та штрафів, заборгованість погашається засновниками (учасниками) банкрута в порядку, встановленому законодавством РФ.

Можливість залучення до субсидіарної відповідальності за податковими боргами учасників (засновників) виникає тільки в разі банкрутства з їхньої вини.

Таким чином, визначені умови відповідальності учасників (засновників) банкрута за податковими боргами:

  • недостатність коштів банкрута;
  • ліквідація компанії в результаті її банкрутства;
  • наявність провини учасників в доведенні підприємства до банкрутства.

При відсутності одного з умов неможливим стає залучення до відповідальності учасників підприємства.

Встановлення провини учасників в банкрутство є досить складним, так як необхідно довести наявність прямого умислу в діях учасників юридичної особи.

Причиною ліквідації може бути не тільки неспроможність підприємства. Статтею 61 Цивільного кодексу РФ визначено підстави для ліквідації організації. У разі, якщо причиною ліквідації не є банкрутство, констатується відсутність підстав застосування пункту 2 статті 49 Податкового кодексу РФ і стягнення з учасників (засновників) підприємства податкових боргів.

Заява про притягнення до субсидіарної відповідальності

Пункт 12 статті 142 Федерального закону №127 надає можливість конкурсних кредиторів (уповноваженим органам) самостійно вимагати притягнення відповідальних осіб в разі неможливості задоволення вимог за рахунок конкурсної маси.

Кредиторам володіють правом самостійної подачі заяви про притягнення контролюючих осіб. Також на зборах кредиторів вони можуть прийняти рішення про подачу конкурсним керуючим заяви про притягнення контролюючих осіб до субсидіарної відповідальності.

Головною метою законодавства про банкрутство є погашення заборгованості боржника перед кредиторами. На практиці часто трапляється, що сукупний обсяг вимог кредиторів багаторазово перевищує номінальну вартість майна боржника.

Тому важливим для захисту інтересів кредиторів є можливість притягнення винних у банкрутстві осіб до субсидіарної відповідальності.

Законодавство про банкрутство дає можливість кредиторам розраховувати на задоволення своїх вимог не тільки за рахунок боржника-банкрута, але і за рахунок їх керівників та засновників.


» » » Субсидіарну відповідальність керівника підприємства-банкрута