Порядок укладення мирової угоди між банком і фізичною особою

Зміст:

Формування непогашеної кредитної заборгованості фізичної особи та можливих заходів з вирішення ситуації

Укладення договору про надання кредитних коштів між банківською установою та одержувачем кредиту є документальним підтвердженням того, що сторони досягли консенсусу щодо порядку, термінів і інших істотних умов повернення коштів, які зафіксовані в цій угоді.

Мирова угода по стягненню

На практиці в більшості випадків прийняття цих умов фактично означає згоду позичальника з вимогами, які висуває банківську установу щодо термінів і порядку внесення платежів за кредитом. Проте, сам факт підписання позичальником договору про надання кредиту, другою стороною якого є надав його банк, означає його готовність виконувати зазначені вимоги.

Таким чином, порушення умов підписаного договору є недотримання фізичною особою, яка одержала в кредит грошові кошти від банківської установи, взятих на себе фінансових зобовязань. Як порушення умов може бути розглянуто недотримання будь-якого з пунктів, зазначених у договорі. Так, наприклад, якщо підписана між банком і фізичною особою угоду передбачає щомісячне внесення певної грошової суми в рахунок погашення заборгованості по кредиту, сплата суми меншого розміру означає недотримання умов договору. Аналогічно, у разі якщо в договорі вказана конкретна дата, до якої необхідно вносити платіж, наприклад, десятий число кожного місяця, сплата грошової суми в рахунок погашення наявної заборгованості після встановленого терміну буде являти собою порушення умов кредитного договору. У цьому випадку можливі різні варіанти вирішення проблеми: наприклад, сторонами може бути використана форма мирової угоди.

Проблеми укладення мирової угодиУ такій ситуації банківська установа має право предявити до позичальника претензії в разі його відмови від виконання взятих на себе фінансових зобовязань. Як правило, у відповідності зі сформованою практикою, такі претензії в разі відмови спочатку предявляються до нього в позасудовому порядку: банк самостійно розшукує позичальника і виставляє йому вимогу про сплату недостатньої суми грошових коштів, а часто і штрафних санкцій, повязаних з невиконанням ним умов договору. Якщо в процесі спроб позасудового врегулювання конфлікту позичальник продовжує ухилятися від виконання своїх зобовязань або зовсім ховається від фахівців банківської установи, останні вправі звернутися до судового органу з позовною заявою про стягнення з неплатника наявної у нього заборгованості по кредиту при відмові від погашення взятих на себе фінансових зобовязань .

Можливості та доцільність укладення мирової угоди між банківською установою та фізичною особою

Проте, і в разі досудового врегулювання питань, повязаних з наявністю непогашеної заборгованості, і в разі спроби врегулювати їх в судовому порядку успіх банку щодо отримання належних йому сум в значній мірі залежить від фінансового стану позичальника. Так, якщо невиконання ним своїх зобовязань повязано з тим, що, наприклад, він випадково пропустив термін внесення платежу, оскільки його не було в місті в дату чергового погашення, передбачену договором, банку буде досить просто стягнути суму, яку він повинен отримати від позичальника. Однак в разі якщо його фінансова ситуація різко погіршилася, він може виявитися дійсно не в змозі виконувати взяті на себе зобовязання в колишньому обсязі у встановлений термін. У цій ситуації одним з виходів може стати пропозиція укласти мирову угоду, яке позичальник висуває по відношенню до банку.

Досягнення мирової угодиУ відповідності зі сформованою практикою саме позичальник пропонує фінансовій установі умови мирової угоди, які могли б, з одного боку, бути здійсненними в його поточної фінансової ситуації, а з іншого боку, бути досить ефективними для того, щоб в кінцевому підсумку він все ж виконав взяті на себе фінансові зобовязання. Отримавши таку пропозицію, банківська установа, в свою чергу, повинно розглянути висунуті умови мирової угоди і сформувати свою оцінку ступеня їх прийнятності.

У разі якщо запропоновані умови здаються банківській установі невідповідними, воно може направити позичальнику відмову в мировій угоді. Однак фахівцям організації слід брати до уваги, що в деяких випадках така відмова може спричинити за собою необхідність участі в тривалій судовій процедурі, в результаті якої може бути винесено рішення на користь позичальника. Тому відмова в укладення мирової угоди є кроком, який необхідно ретельно зважити з точки зору оцінки подальшого розвитку подій.

Якщо ж запропоновані умови, можливо, після деяких коригувань терміну або інших параметрів угоди, влаштовують банківську установу, між ними має бути укладена мирова угода, що відповідає всім вимогам чинного законодавства. Крім того, необхідно, щоб фахівці банку затвердили мирову угоду, запропоноване позичальником.

Форма укладення мирової угоди за наявності непогашеної заборгованості по кредиту

Згідно зі статтею 140 Господарського процесуального кодексу Російської Федерації, фізична особа, яка укладає мирову угоду з банком, має підписати цей документ в письмовій формі.

Умови за мировою угодоюВідмова від такого способу оформлення угоди тягне за собою визнання недійсною домовленості, досягнутої між сторонами. При цьому під час підписання угоди кожна зі сторін повинна предявити документи, що підтверджують її повноваження на його підписання: в іншому випадку при відмові предявити необхідні документи згодом може бути доведено, що одна зі сторін не мала відповідних повноважень, і підписана угода визнана недійсною.

Та ж стаття зазначеного розділу даного нормативно-правового документа вимагає, щоб укладається між сторонами мирову угоду містило всі істотні умови, які супроводжують виконання стороною або сторонами взятих на себе фінансових та інших зобовязань. Зокрема, в сучасній практиці мирову угоду між фізичною особою і банком найчастіше має на увазі істотне зміна умов первісного кредитного договору.

Приклад мирової угоди може містити домовленість про реструктуризацію кредиту шляхом збільшення терміну його виплати: в звязку з цим кожен щомісячний платіж стає менше, що дозволяє позичальникові погашати цей кредит в умовах свого поточного фінансового становища, яке піддалося суттєвого погіршення в порівнянні з початковою. Іншим поширеним способом зниження боргового навантаження на позичальника є надання йому відстрочки виплати основного боргу: протягом певного терміну, встановленого умовами мирової угоди, укладеної між ним і банком, позичальникові в обовязок ставиться тільки сплата відсотків по кредиту без погашення основного боргу. Всі подібні умови, а також терміни виконання зобовязань клієнта перед банком повинні бути зафіксовані в документі.

Обставини та умови укладення мирової угоди, передбачені чинним законодавством Російської Федерації

Мирова угода в рамках цивільної справиВсі ці та подібні умови повинні бути чіткими і однозначним чином зафіксовані в формі укладеної мирової угоди. При цьому пункт 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу Російської Федерації вимагає, щоб кількість примірників підписаного договору визначалося відповідно до кількості сторін, що підписали його. Крім того, їм буде потрібно сформувати ще один додатковий примірник документа, який буде потрібно передати судового органу, в разі якщо у даній справі вже ведеться судовий розгляд. Це додаткова угода може знадобитися і в інших випадках, наприклад, при втручанні судових приставів-виконавців.

Дійсно, на практиці пропозицію про укладення мирової угоди виходить від позичальника найчастіше вже на стадії судового процесу у справі про стягнення з нього непогашеної заборгованості. При цьому, однак, слід мати на увазі, що подібна домовленість може бути досягнута сторонами ще на стадії досудового врегулювання конфлікту з приводу наявної заборгованості. Крім того, необхідно брати до уваги, що укласти мирову угоду банківську установу і фізична особа можуть на будь-якій стадії судового процесу або вже після його завершення, коли розпочато процедуру виконання рішення, винесеного судовим органом.


» » » Порядок укладення мирової угоди між банком і фізичною особою