Ст 134 фз про неспроможність: черговість задоволення вимог кредиторів при банкрутстві

Зміст:

Банкрутство юридичної особи

Наявність тривалих комерційних взаємовідносин між двома компаніями досить часто передбачає певний ступінь довіри. Справа в тому, що сучасна російська бізнес-практика нерідко передбачає, що такі взаємини повязані з можливістю виникнення заборгованостей, оплата за якими відбувається через якийсь час після того, як товар або послуга вже поставлені.

Банкрутство юридичної особи

Наприклад, подібні взаємини можуть виникнути між постачальником мясної сировини і компанією, яка займається виробництвом мясо-ковбасних виробів. Так, компанія-постачальник може надати виробнику певний обсяг сировини відповідно до досягнутих раніше домовленостей. Однак відповідно до умов тих же домовленостей оплата за поставку може бути проведена через кілька днів або навіть місяців. При цьому, оскільки виробник мясо-ковбасних виробів не порушує умов договору, наявність заборгованості є нормальним, а у постачальника сировини немає підстав для предявлення претензій. Крім того, слід мати на увазі, що підстави для виникнення цієї допустимої заборгованості можуть бути самими різними: наприклад, вона може виникати з приводу оплати комунальних послуг, заробітної плати або інших повсякденних статей витрат юридичної особи.

банкрутство підприємстваОднак ситуація буде виглядати зовсім інакше в тому випадку, якщо термін погашення фінансового зобовязання, взятого на себе компанією, вже настав, а платіж по виставленому їй рахунку і далі не здійснено. У цій ситуації чинне законодавство стає на сторону кредитора і надає йому досить широкі можливості для захисту своїх законних прав та інтересів. Основні способи та механізми їх захисту досить докладно прописані в основному документі, що регулює подібні ситуації - Федеральному законі № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)». Зокрема, стаття 3 зазначеного нормативно-правового акта передбачає, що після закінчення трьох місяців з дати, коли боржник був зобовязаний погасити взяті на себе фінансові зобовязання, що не одержав належних йому грошових коштів кредитор має право звернутися до арбітражного суду з позовною заявою про визнання такого боржника банкрутом.

При цьому до такої заяви потрібно спрямовувати основні документи, які підтверджують наявність в цій ситуації умов, зафіксованих в зазначеному розділі розглядається нормативно-правового акта. Зокрема, суду повинен бути представлений договір, укладений між сторонам. Цей документ, оформлений у відповідності з усіма правилами чинного законодавства, з одного боку, буде являти собою підставу виникнення боргу у компанії, яка виявила ознаки неспроможності, а з іншого - зможе послужити підтвердженням того факту, що три місяці, передбачені чинним законодавством для погашення такої заборгованості, вже минули.

Задоволення вимог кредиторів

вимоги кредиторівАрбітражний суд, здійснивши розгляд всіх поданих документів, повинен буде винести рішення про правомочність вимог заявника. Якщо він визнає їх такими, щодо неплатника буде ініційована процедура банкрутства. У цій ситуації суд призначить компетентного фахівця - арбітражного керуючого, який буде відповідальним за реалізацію всіх необхідних дій, передбачених Федеральним законом № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)» та іншими нормативно-правовими актами в рамках цієї процедури .

Одним з перших кроків, який повинен буде зробити призначений арбітражний керуючий, стане інформування всіх зацікавлених осіб про початок процедури банкрутства щодо такої юридичної особи. Інформування може бути здійснено за допомогою організації публікації з повідомленням в спеціалізованих засобах масової інформації, внесення запису до Єдиного федеральний реєстр відомостей про банкрутство, персональним інформуванням кредиторів або з використанням комбінації перерахованих інструментів. Кредитори, в свою чергу, отримавши таке повідомлення, повинні подати заяву з вимогою про включення своїх фінансових претензій до реєстру вимог кредиторів.

У разі якщо проявившее ознаки неспроможності юридична особа є досить великим, а його комерційна діяльність - великою і різноманітною, число кредиторів і обсяг фінансових претензій кожного може виявитися досить значним. У цій ситуації перед арбітражним керуючим та іншими учасниками процедури постає закономірне питання про черговості задоволення вимог усіх кредиторів.

Питання регулювання цієї черговості висвітлюються в статті 134 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)».

Категорії кредиторів, вимоги яких підлягають задоволенню

Фінансова кризаТак, пункт 1 вказаного розділу нормативно-правового акта виділяє категорії кредиторів, вимоги яких підлягають задоволенню позачергово. До них відносяться юридичні та фізичні особи, перед якими компанія-банкрут має непогашені боргові зобовязання за поточними платежами. При цьому додатковою умовою, зафіксованим в розглянутому пункті закону, є висунення своїх вимог таким кредитором до моменту ініціації процедури банкрутства щодо цієї компанії. Крім того, цей розділ закону, який розглядає неспроможність, містить також вимогу про першочергову оплаті витрат, необхідних для запобігання загибелі людей, техногенних аварій, екологічних лих і подібних подій, якщо несплата витрат компанією, яка виявила ознаки банкрутства, може викликати такі наслідки.

Після того як платежі, які стосуються перерахованих категорій, здійснені розглядаються юридичною особою, настає час задоволення вимог інших груп кредиторів. Порядок і особливості погашення таких боргів прописані в пунктах 2 і 4 статті 134 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)». Зокрема, зазначений розділ розглянутого нормативно-правового акта виділяє дві основні групи кредиторів, до яких повинні бути віднесені всі фізичні і юридичні особи, що предявляють вимоги про виплату грошових коштів до компанії-боржника. Зокрема, мова йде про кредиторів за поточними платежами і іншим кредиторам.

Кредитори по поточних платежах

Кредитор за поточними платежамиПорядок задоволення фінансових претензій кредиторів за поточними платежами вказано в пункті 2 статті 134 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)». Так, до першої черги задоволення вимог відносяться платежі, повязані із здійсненням самої процедури визнання юридичної особи банкрутом. До неї відносяться витрати на оплату роботи арбітражного керуючого, оплату судових витрат, виплата гонорарів та інших винагород особам, які були залучені в якості фахівців для належної реалізації всіх необхідних дій в рамках процедури банкрутства.

Наприклад, в деяких випадках чинне законодавство наказує арбітражному керуючому залучати незалежних оцінювачів для визначення реальної вартості майна, що є у боржника. У цьому випадку оплата послуг таких фахівців буде ставитися до першої черги погашення заборгованостей. Однак необхідно підкреслити, що віднесення до зазначеної черги може бути правомірним лише в тому випадку, якщо залучення таких фахівців на тому чи іншому етапі процедури банкрутства було обовязковим.

Друга черга кредиторів, вимоги яких підлягають задоволенню, включає в себе субєктів різноманітних фінансових претензій, повязаних з оплатою праці. Так, в цю категорію будуть входити працівники підприємства, що знаходиться в стадії банкрутства, а також фахівці, які могли бути залучені арбітражним керуючим або арбітражним судом для реалізації необхідних дій, однак їх залучення не було обовязковим.

Третя черга вимог, які повинні бути задоволені, включає фінансові претензії з боку комунальних та експлуатаційних служб, які надавали підприємству, проявившему ознаки неспроможності, послуги із забезпечення його поточної життєдіяльності.

До цієї категорії відносяться і інші контрагенти, діяльність яких була необхідна для поточної роботи підприємства. Нарешті, четверта черга включає інших кредиторів за поточними платежами.

У разі якщо фізична або юридична особа, яка подає фінансові претензії до компанії-боржника, не погоджується з рішенням арбітражного керуючого про віднесення до тієї чи іншої черги погашення заборгованості, воно може звернутися до арбітражного суду, який має право винести самостійне рішення про розмір належної заявнику платежу і черговості його внесення.

Задоволення вимог інших кредиторів

Вимоги інших кредиторів включають три черги задоволення, зафіксовані в пункті 4 статті 134 Федерального закону № 127-ФЗ від 26 жовтня 2002 «Про неспроможність (банкрутство)». До першої з них відносяться фізичні особи, зобовязання перед якими виникли внаслідок заподіяння шкоди їх здоровю або життю чи моральної шкоди. Другу чергу вимог складають різноманітні трудові виплати: перерахування заробітної плати та вихідної допомоги працівникам, а також гонорарів, які підлягають сплаті у, результати інтелектуальної праці яких використовувалися у виробничій діяльності підприємства-банкрута.

При цьому слід мати на увазі, що вихідна допомога та інші виплати керівництву компанії, наприклад, директору або головному бухгалтеру, не належать до цієї категорії. Зокрема, пункт 2.1 даного розділу чинного законодавства передбачає, що вони підлягають погашенню після здійснення виплат кредиторам третьої черги. У свою чергу, до зазначеної категорії кредиторів відносяться ті з них, які не ввійшли до складу першої і другої черг задоволення вимог.


» » » Ст 134 фз про неспроможність: черговість задоволення вимог кредиторів при банкрутстві