Основні аспекти та правила ведення спадкової справи на україні

Зміст:

У разі смерті громадянина у певного кола осіб виникають права на спадкування належать померлому квартири, будинки, дачі, автомобіля, грошових вкладів та інших прав і обовязків. Спадкоємці, які вперше відвідали нотаріуса для відкриття спадкової справи та розподілу майна померлого родича, стикаються зі всілякими юридичними моментами, які не зовсім зрозумілі простому обивателю. Тому розберемо основні правила і аспекти ведення спадкової справи з точки зору нормативних актів.

спадкове справу

{Reklama1}

Спадщина в Україні і відносини, повязані з його оформленням, регулює чинне законодавство, а саме:

  • Цивільний кодекс України (ЦКУ);
  • закон України "Про нотаріат";
  • закон України "Про міжнародне приватне право";
  • наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України";
  • перевірка інформації про наявність засвідчених заповітів, спадкових договорів, поточних спадкових справ, виданих свідоцтв про право на спадщину;
  • Положення про Спадковий реєстр.

Законодавство України визначає, що спадкування - це перехід прав та обовязків, крім тих, що нерозривно повязані з особою спадкодавця, від померлої фізичної особи до інших осіб за заповітом або за законом. відкриття спадщини здійснюється з дня смерті особи або оголошення її померлою (частина третя статті 46 ЦКУ). Якщо протягом доби померло кілька громадян, які могли б успадковувати майно один після одного, по кожному з них відкривається одночасно і окремо спадкову справу.

приймачі відкривають спадкову справу за місцем прописки померлого громадянина. Якщо таке невідомо, то за місцем нерухомого (рухомого) майна або основної його частини. Учасниками спадкування можуть бути живі і зачаті до смерті спадкодавця фізичні особи, юридичні особи та інші субєкти цивільних відносин. Спадщина (Україна) можна прийняти з дня відкриття спадкової справи протягом 6 місяців.

Не можуть бути учасниками спадкової справи громадяни, які були причетні до смерті спадкодавця або здійснювали незаконні дії з останньою волею померлого з приводу розпорядження його майном. Не можуть бути приймачами майна дітей батьки, позбавлені батьківських прав. Один з подружжя не може успадковувати майно іншого, якщо шлюб визнаний незаконним і недійсним.

Спадкування за заповітом

коло спадкоємцівЗаповіт - це особисте розпорядження дієздатної фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач призначає приймачів на своє майно незалежно від ступеня споріднення, розподіляє частки на свій розсуд і має право покласти на спадкоємців зобовязання не майнового характеру, виставити умови успадкування.

Незалежно від змісту заповіту існує категорія осіб, які мають право на обовязкову частку в спадковому майні (половина частки, яка була б успадкована ними згідно із законом), - це неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні дружина (чоловік) і батьки. Якщо частина майна спадкодавця не було вказано в заповіті, вона успадковується за законом, і її потрібно розділити на загальних підставах.

Основні правила оформлення заповіту:

  • письмова форма;
  • вказівка місця і дати складання;
  • підпис заповідача;
  • посвідчення нотаріусом або іншими уповноваженими особами (статті 1251-1252 ЦКУ);
  • державна реєстрація заповітів у Спадковому реєстрі в порядку (491-2011 - п), затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Заповідач має право не ознайомлювати нотаріуса зі змістом заповіту (секретний заповіт) - підписувати його в присутності свідетелей- скасовувати і виправляти заповіт. Заповіту, складені не за формою або особами, які не мають на це право, визнаються недійсними.

Спадкування за законом

складання заповітуСпадкування за законом визначається черговістю спадкоємців за ступенем спорідненості. Кожна наступна черга приймає право успадкування при відсутності приймачів в попередньої черги. Якщо спадкоємець з ненаследующей черзі довгий час здійснював матеріальну і фізичну допомогу спадкодавцеві, який був в безпорадному стані, то за рішенням суду він може претендувати на успадковане майно.

Спадкові черги за законом:

  1. Чоловік (дружина), діти, в тому числі зачаті за життя померлого громадянина.
  2. Рідні брати, сестри, бабусі і дідусі.
  3. Рідні дядьки й тітки спадкодавця.
  4. Особи, які проживали з померлим громадянином однією сімєю не менш як 5 років до моменту його смерті.
  5. Родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці спадкодавця, які не були членами сімї, але більше 5 років отримували матеріальну допомогу від померлого громадянина.

Цивільний кодекс України (Стаття 1266), передбачає процедуру спадкування за правом представлення. Якщо один з приймачів помер, наприклад, дочка спадкодавця, то її чоловік і діти будуть спадкоємцями за правом представлення.

спадковий договір

спадкування нерухомостіСпадковий договір - це угода, складене в письмовій формі, засвідчене нотаріусом та зареєстрованого в Спадковому реєстрі, за яким одна сторона (набувач) зобовязується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Відчужувачем може бути подружжя, один чоловік або інша фізична особа, набувачем - фізична або юридична особа. На спадковий договір не поширюються спадкові терміни.

Предметом договору може бути рухоме і нерухоме майно. Предмет спадкового договору не може успадковуватися за законом і за заповітом, його не можна розділити між спадкоємцями, якщо вони не передбачені в договорі. Порядок укладення, зміни та розірвання договору регулюються положеннями ЦКУ про договори. Всі суперечки, які можуть виникнути за спадковим договором, вирішуються в суді.

Здійснення і оформлення права на спадщину

Для того щоб оформити майно після смерті громадянина, необхідно надати нотаріусу пакет документів, а саме:

  • паспорт;
  • довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;
  • свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання померлим;
  • заповіт (якщо є);
  • документи, що підтверджують родинні стосунки;
  • документи, що підтверджують місце відкриття спадщини;
  • правовстановлюючий документ на обєкт нерухомого майна;
  • державний акт на землю;
  • технічний паспорт на транспортний засіб;
  • документи на грошові вклади.

Кожен спадкоємець незалежно від способу успадкування має право прийняти або не прийняти успадковане майно і відмовитися від нього на користь інших приймачів.

прийняття спадщиниВідмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, але може бути відкликана протягом строку, встановленого для його прийняття. Учасник спадкового процесу, який постійно проживав разом із спадкодавцем до моменту відкриття спадщини, вважається прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він від нього не відмовився. Таким чином приймають спадщину малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи з обмеженою цивільною дієздатністю.

Учасник, який постійно не проживав із спадкодавцем, має особисто протягом шести місяців з дня відкриття спадкової справи подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Фізична особа, яка досягла 14 років, може подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заява про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Якщо спадкоємець протягом 6 місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається не прийняв її. Спадкоємець може продовжити термін права вступу в спадщину з письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, або згідно з судовим рішенням.

{Reklama2}

Цивільним Кодексом України в статті 1276 обумовлено поняття спадкової трансмісії - це перехід права на прийняття спадщини, тобто якщо спадкоємець після відкриття спадщини помер і не встиг її прийняти, то право на прийняття переходить до його спадкоємців на загальних підставах (крім права на прийняття обовязкової частки в спадщині). У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом спадщину визнається відумерлою і переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Розділ успадкованого майна між приймачами здійснюється в рівних частках по закону, якщо спадкодавець розподілив майно в заповіті. Якщо після 6 місяців, коли був проведений розділ прав і обовязків між спадкоємцями, зявилися ще спадкоємці, які прийняли спадщину, то здійснюється повторний розділ успадкованого майна. Якщо померлий громадянин мав зобовязання перед кредиторами, спадкоємці зобовязані погасити борги за їхньою вимогою.

Кожен спадкоємець отримує у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину з визначенням імені та часток у спадщині інших учасників. Цей документ видається після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадкової справи. Коли одним із спадкоємців є зачата, але ще не народжена дитина, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл майна між усіма претендентами може відбутися лише після народження дитини.


» » » Основні аспекти та правила ведення спадкової справи на україні